Ви-біснуваті внуки гаспида Сталіна, безпородні вічно гавкаючі шарікови московитські, племінники роду Бахуса, недобитки Юнонової тітки. Яке ваше діло до наших справ? Своє "обеспокоение" залиште при собі і не виносьте свій сором на люди. Ми у вас в холопах по добрій волі не ходили і ходити не будем, а били вас і будем бити по наглому носі щоб завидні очі вам позавертались. Не будете синів християнських та українських під собою мати! Зустрінемо вас хлібом, яким нагодуєм відрубані голови ваші, сіллю, якою посипем рани від наших куль і шабель, й ласкаво запросим до нашої землі кров вашу поганську. Хай нема зараз можливості ваше царство чортівське, а в народі пекло і ярмо московитське, зруйнувати, та духу це зробити не забракне. І ще не було так, щоб в дідька вашого престольного цілі пальці та руки зостались, як їх до України простягав.

Яка в біса спільна історія в ката та його жертви? Недолюди пожерли наших дітей, братів сестер, батьків, дідів тепер ще й освятити ці вчинки вимагають. Не бувати цьому. Набачились ми вашої дружби, коли холод не холод і голод не голод, а холодомор і голодомор; коли індустріалізація не індустріалізація, а технічне рабство; коли порядок не порядок, а сваволя ваша.

Брехні вашої начулись ми не мало, то й горітиме ваш язик в пеклі і за пам’ятники жертвам комісарського "заградотряда" і фашистського кулеметів. Героїв ж наших, ви тільки обгавкати можете. Та лють і ненависть наслідувана в жовч вам перейде, та так що й подохнути можете. Ми без вашої дурнувато - недоречної допомоги розберемось, що і хто для України зробив. І в обійми ваші душегубські вертатись не будем, звідки вирвались як тільки змогли. З такими ми не братаємось.

Невгодні єси матері вірних християн!

Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як і у вас, поцілуйте за те ось куди нас!…

Написав Невідомий Брат

ідея взята з листа Козаків султану